Тлумачний словник української мови
КРИПТОН, у, ч. Хімічний елемент, один з інертних газів, який у невеликій кількості є в повітрі. До складу повітря входять елементи, відомі під назвою інертних газів: гелій Не, неон Nе, аргон Аr, криптон Кr і ксенон Хе (Цікава хімія, 1954, 78).