Тлумачний словник української мови
КРЕЧЕТ, а, ч. Великий хижий птах родини соколиних із чорно-сизим оперенням. Глянув [Тарас] на небо, на ключ кречетів і махнув хусткою (Довж., І, 1958, 262); З денних хижаків у тундрі.. найбільш характерний.. кречет (Посібник з зоогеогр., 1956, 91).