Тлумачний словник української мови
КРЕСЛИТИ, лю, лиш, недок. 1. перех. Проводити риси, лінії (на папері, землі тощо). Калашник.. креслив щось на снігу гострим залізним зубком великих вил (Епік, Тв., 1958, 414); * Образно. Німецькі ракети креслили небо (Ю. Янов., І, 1958, 304); Сокіл креслить блакить (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 287).
2. перех. і неперех. Робити, виготовляти креслюнок, схему тощо. За столиком машиніст-підпільник креслить рисунок вагона (Баш, П'єси, 1958, 41); - Я таки навчу вас креслити, зроблю своєю помічницею (Дмит., Розлука, 1957, 286); Два дні я місця собі не знаходив. Спробував креслити діаграми.. і переплутав цифри (Грим., Подробиці.., 1956, 105).
3. перех., перен., рідко. Те саме, що намічати 2; накреслювати (у 2 знач.). Для мандрівок зоряних путі Креслив, повний мудрої напруги, Ціолковський в віщій глухоті!.. (Рильський, III, 1961, 313); Вони [гідрологи] найперші креслять Новим річкам маршрут (Наш., Вибр., 1957, 128).
4. перех. і неперех., рідко. Те саме, що закреслювати;перекреслювати. Писав і креслив, А вранці кинув на ріку (Рильський, II, 1960, 99).