Тлумачний словник української мови
КРЕМНІЙ, ю, ч. Хімічний елемент, що входить до складу гірських порід, піску та ін.; силіцій. Після нього [амонію] йдуть: кремній - чотиривалентний неметал, багатьма сторонами схожий на вуглець (Заг. хімія, 1955, 80).