Тлумачний словник української мови
КРЕВЕТКА, и, ж. Їстівний десятиногий морський рачок із дуже розвиненим черевцем. Ковтав [Джузеппе ] живі креветки, дрібненькі рибки (Коцюб., II, 1955, 417); Де в жовтих глеках подають вино І на тарелях - рибу та креветки. Сиділи ми в компанії французів (Рильський, III, 1961, 265).