КРАДІЖ, дежу, ч. Таємне привласнення чужих речей, грошей і т. ін.; злодійство. [Князь:] Розбоям, крадежам не дам ширитись (Фр., IX, 1952, 218); З шинку не вилазить [Бовкалиха], як чоловіка.. за крадіж у козу посаджено (Барв., Опов.., 1902, 252); Бачить він, що поліція веде.. вісімнадцятилітнього хлопця за крадіж (Калин, Закарп. казки, 1955, 186).