Тлумачний словник української мови
КОРТЕЖ, у, ч. Урочистий похід, виїзд. До них прилаштувався піший сотник Заблудовський і собою завершував гоноровитий гетьманів кортеж (Ле, Наливайко, 1957, 338); Кортеж автомашин спинився біля огорожі собору (Рибак, Час.., 1960, 192); Рушив на Київ весільний кортеж, а за ним довга валка з посагом молодої (Колг. Укр., 1, 1958, 3).