Тлумачний словник української мови
КОРМ, у, ч. Їжа тварин. Аж баба хліб бровку шпурнула.., То він за кормом і погнавсь (Котл., І, 1952, 134); На придолинку росла конюшина, пирій - ситний корм скотині (Горд., II, 1959, 195); Основним для курей є зерновий корм - овес, кукурудза, просо та відходи, які лишаються під час переробки (висівки, борошняний пил) (Зоол., 1957, 129).
^ Грубі корми див. грубий; Дріжджовані корми див. дріжджований; Зелений корм див. зелений.