КОПНУТИ, ну, неш, док., перех. Однокр. до копати. Замість відповіді Бовдур ногою щосили копнув селянина в живіт, хоть сам при тім такий почув біль у нозі, що аж йойкнув (Фр., І, 1955, 286); Він ще раз копнув його під ребра ногою (Кос., Новели, 1962, 187); Прудивус копнув Покивана чоботищем у бік (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 232).


КОПНУТИ, ну, неш, док., перех. Однокр. до копати 1, 2. Гнат поставив сторчма пальці і копнув ними землю (Панч, В дорозі, 1959, 47); Копнеш, підважиш і вивернеш набік буряк (Донч., VI, 1957, 364); * Образно. Піхто не копнув у душі так глибоко, як оцей чудний німець (Кол., Терен.., 1959, 48).