Тлумачний словник української мови
КОНЮХ, а, ч. Той, хто доглядає коней. Було нікому не дам і одного коня вичистить, сам усіх вискребу; а конюхи.. ніколи за се на мене не сердились (Стор., І, 1957, 105); На дворі конюхи виводили засідланих коней (Багмут, Щасл. день.., 1951, 23).