Тлумачний словник української мови
КОНТРАБАНДНИЙ, а, е. Який є контрабандою (у 1, 2 знач.). Панас привозив [матері ] контрабандні хустки й серги, шовк і коньяк (Ю. Янов., І, 1954, 267); // перен. Старанно приховуваний; таємний, заборонений. Ми зайшли удвох в якусь пивницю Чи їдальню. Фуксія, й герань.., І горілки чарка контрабандна - Все навіки в пам'ять увійшло (Рильський, II, 1960, 101).