КОМПЕТЕНТНИЙ, а, е. 1. Який має достатні знання в якій-небудь галузі; який з чим-небудь добре обізнаний; тямущий. - Я довідався про це від компетентної особи (Фр., VI, 1951, 265); - Я не почуваю себе настільки компетентним в іригації, щоб братися за розробку проекту в усіх технічних подробицях (Гончар, Таврія.., 1957, 171); // Який грунтується на знанні; кваліфікований (у 2 знач.). [Микола:] Дякую.. за компетентну допомогу (Мик., І, 1957, 4, 4); Компетентна думка.

2. Який має певні повноваження; повноправний, повновладний. Лікар Нен-Сагор віддав на суд компетентних і високих зборів своїх колег плоди всієї своєї.. діяльності (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 269).