Тлумачний словник української мови
КОМБІНЕЗОН, а, ч. Робочий одяг, що становить сполучення куртки зі штанами. Прийшла Таня в комбінезоні, закурена - просто з борозни, від трактора (Головко, І, 1957, 417); Я був одягнений в теплий комбінезон льотчика (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 279).