КОМБІНАТОР, а, ч., ірон., жарт. Спритний, хитрий ділок, який досягає мети за допомогою комбінацій (у 3 знач.). - Ніколи б до такого не додумався! Ви - геній. Мені здавалося, ніби я комбінатор, але ви... (Собко, Стадіон, 1954, 184).