КОМАР, а, ч. Двокрила кровоссальна комаха з тонким довгастим тільцем і хоботком. Кусає комар до пори (Номис, 1864, № 7770); - Ой, чи хутко ви там? Тут комарі заїдають,- протягла немов заспаним голосом Зоня (Л. Укр., III, 1952, 653); Рятуючись від комарів, що густо дзвеніли над головами, заробітчани взялися розкладати багаття (Гончар, Таврія, 1952, 90); Малярійні комарі, поширюючи серед населення певних місць малярію, завдають величезної шкоди (Підручник дезинф., 1953, 46).

@ Задушити [в пузі] комара див. задушувати; Комар носа не підточить - не буде до чого причепитися, прискіпатися. - Ви не турбуйтеся, все буде оформлено так, що комар носа не підточить... (Руд., Вітер.., 1958, 313).