КОЗЕНЯТКО, а, с. Зменш.-пестл. до козеня. Є в Лейби, не знать, де він і взяв її, й коза з козенятком (Мирний, І, 1949, 192); Іноді козенятко мчало швидше і висувалось головою з-за неї; тоді тринога, безсила мати напружувала всі свої сили, щоб бігти врівень з козеням (Досв., Гюлле, 1961, 65).