КОДА, и, ж. 1. Заключна частина музичного твору або його частини; закінчення. Своєю конструкцією увертюра до «Чорноморців» нагадує сонатне алегро з повільним вступом, жвавою головною партією, ліричною побічною й урочистою маршоподібною кодою (Укр. клас. опера, 1957, 170).

2. літ. Додатковий вірш, що перевищує встановлену нормами кількість рядків сонета (більше 14 рядків). рондо (більше 13) тощо.