КМІТЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. кмітливий. Якої рішучості, відваги і кмітливості вимагає професія моряка! (Багмут, Щасл. день.., 1951, 7); Вона дивилась на Огея своїми ясними, дитячими очима, що ховали нез'ясовану кмітливість і волю (Досв., Вибр., 1959, 386); Загадка розвивала [в народі] кмітливість і спостережливість (Нар. тв. та етн., 2, 1964, 85).