КЛЕЇТИ, клею, клеїш, недок., перех. 1. Виготовляти що-небудь, з'єднуючи окремі частини чогось за допомогою клею, клейстеру. - Ти зможеш плести корзини з лози.. або клеїти коробочки для аптеки... (Ю. Янов., II, 1954, 80); От Андрійко-Неумійко Клеїть змія малюкам (Бойко, Ростіть.., 1959, 104); * Образно. Не клеїв сон панських повік (Фр., II, 1950, 105).

2. на що, на чому, розм. Те саме, що наклеювати. Феліксу спало на думку, як в одній кінокартині революціонери клеїли ночами відозви на стіні (Ю. Янов., II, 1954, 42); Якийсь лисий чоловік.. клеїв на дошці списки студентів, зачислених до університету (Тют., Вир, 1960, 58).