Тлумачний словник української мови
КИЦЯ, і, ж., розм. Пестлива назва кішки. Плакала киця на кухні, Аж їй очиці попухли (Фр., XIII, 1954, 256); Киця Мурка на вікні сидить і носик миє (Забіла, У.. світ, 1960, 6); * У порівн. Попенко - ..у рябій жилетці, у полосатих штанях, пригладжений, як киця (Мирний, І, 1954, 339).