КИСЛОТА, и, ж. 1. тільки одн. Якість за знач. кислий 1.

2. Хімічна сполука (звичайно кисла на смак), яка містить водень, що може заміщатись металами під час утворення солей. Якщо ми спробуємо на язик дуже сильно розбавлені соляну, сірчану й оцтову кислоти, то в усіх трьох випадках відчуємо кислий смак (Уроки.. хіміка, 1956, 76); Кислоти належать до найбільш сильних дезинфікуючих речовин (Підручник дезинф., 1953, 113).

@ Лимонна кислота див. лимонний; Мурашина кислота див. мурашиний.