Тлумачний словник української мови
КЕРАМІКА, и, ж. 1. Гончарне виробництво, мистецтво. Складовою частиною народного промислу на Прикарпатті, що винятково яскраво відбила розвиток самобутнього мистецтва мас, є гуцульська кераміка (Гуцульська кераміка, 1956, 8); Особливо розцвіло [українське радянське] народне мистецтво: килимарство, різьбярство, кераміка (Цюпа, Україна.., 1960, 116).
2. збірн. Вироби з глини. Кераміка - вироби з випаленої глини побутових речей (переважно посуду), а також обличкувальних матеріалів стін, підлоги та ін. в архітектурних спорудах (Архіт. Рад. Укр., 10, 1939, 39); Сонце б'є у вікна будинків, де попід самими дахами на оздоблених барвистою керамікою фасадах виноград зелений в'ється (Гончар, II, 1959, 175).
3. спец. Маса, з якої виготовляють такі вироби. Вироби з кераміки.