КАТАТИ, аю, аєш, недок. 1. перех. Возити когось на чому-небудь або в чомусь для розваги, на прогулянку. - Я її [сестричку] на возику кататиму (Гончар, II, 1959, 253); Він не раз катав мене на літаку (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 35).

2. перех. і неперех., фам. Уживається замість іншого дієслова, зміст якого розкривається контекстом, для вираження енергійної, швидкої дії, спонукання до дії. [Овчаренко:] Вибачте, я трохи затягнув лекцію. Я пропускаю кілька сторінок. [Голоси з місць:] «Нічого, нічого!» «Катай, катай усе...» (Корн., II, 1955, 321); - Скидай, сину, свою торбу,- звернувся до хлопця Архип,- катай до ставка, скупайся (Добр., Ол. солдатики, 1961, 4).

3. перех., техн. Те саме, що вальцювати. В цеху освоювали нову марку сталі - катали броню для танків (Баш, Надія, 1960, 141).