КАТАЛІЗАТОР, а, ч. Речовина, що впливає на збудження або зміну швидкості хімічної реакції, але сама при цьому не змінюється. Найчастіше каталізаторами служать тонкоподрібнені метали (Заг. хімія, 1955, 173); Швидкість хімічних реакцій регулюється особливими речовинами, що звуться каталізаторами (Рад. Укр., 19.VIII 1965, 1).