КАСУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. 1. Анулювати, відміняти що-небудь. В той самий день він підписав декрет, що він касує і тортури, й страту в своїй державі (Л. Укр., II, 1951, 186); - Товаришу гвардії лейтенант,- наполягає на своєму Денис,- ви ж не можете через мою голову касувати мої накази (Гончар, І, 1954, 40).

2. рідко. Те саме, що ліквідувати. Калинович відповів, що все ще не має постійного заняття, бо державну бухгалтерію касують і реорганізують (Фр., VI, 1951, 355).