Тлумачний словник української мови
КАЛЕНДАР, я, ч. 1. Довідкова таблиця або книжка з послідовним переліком усіх днів року за місяцями й поданням інших відомостей, пов'язаних із цими днями (історичні події, свята тощо). Прошу тебе, пришли мені.. український одривний календар на 1912 р. (Коцюб., III, 1956, 405); Ще календар не одзначив весни,- А в коваля сьогодні вже завізно: Той борону, той кремера притяг (Рильський, І, 1956, 74).
2. Розподіл занять, роботи, змагань і т. ін. за днями, місяцями. Всесоюзний комітет у справах фізкультури й спорту вніс зміни в календар футбольних змагань на першість СРСР (Рад. Укр., 3.VIII 1951, 4).
3. Спосіб лічення днів у році. Насамперед ударили вони [католики] на руський, а властиво староримський (юліанський) календар (Фр., XVI, 1955, 415); Пізніше, з хрещенням Русі, давньоруський календар був витіснений юліанським (Знання.., 1, 1966, 10).