Тлумачний словник української мови
КАЗОЧКА, и, ж. Зменш. до казка. Щоб забавити дитину, почне йому баба казочку про рябеньку курочку (Мирний, І, 1949, 142); - Ну, дітки, на рядно під грушу! Казочки послухайте! (Вишня, І, 1956, 12); // ірон. Наші ідеологічні вороги.. проповідують старі казочки про «чисте мистецтво», «свободу творчості» тощо (Мист., 4, 1968, 2).