Тлумачний словник української мови
КАВУНЯЧИЙ, а, е. Те саме, що кавуновий. Серед пасіки десь взялася кавуняча огудина (Н.-Лев., II, 1956, 262); Найбільше Ліну вразили не стародавні біломар-мурові колони та капітелі, а кавуняче насіння, що з еллінських часів збереглося в глиняних амфорах і свідчило, що й елліни розводили баштани (Гончар, Тронка, 1963, 170).