КАВУН, а, ч. 1. Баштанна сланка рослина з великими їстівними плодами. По грядках кавуни стелять своє огудиння (Коцюб., III, 1956, 45); Кавуни - досить тепловимоглива культура (Овоч., 1956, 319).

2. Круглий соковитий плід цієї рослини з солодкою червоною серединою. Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами (Вовчок, І, 1955, 309); Достиглі кавуни мають суху плодоніжку, блискучу кору з чітким на ній візерунком (Укр. страви, 1957, 208); * У порівн. Його голова, голена й кругла, немов кавун, здіймалась над усіма (Коцюб., II, 1955, 153).