Тлумачний словник української мови
КАВОВИЙ, а, е. Прикм. до кава1. Набравши в обидві руки кавових зерен, стала [мати] пересівати їх на пальцях (Перв., Материн.. хліб, 1960, 101); // Пригот. з кавою.- У мене є кавовий лікер,- сказала Брунгільда (Загреб., Європа 45, 1959, 115); // Який вирощує каву. - Так що казав про мене президент отієї жалюгідної західної кавової республіки? (Кулик, Записки консула, 1958, 59).