Тлумачний словник української мови
КАБЕЛЬ, ю, ч. Електричний, телефонний і т. ін. провід, уміщений у захисну оболонку. Всі провідники електричного струму: дріт, шини, кабелі.. роблять з чистої міді і рідше з алюмінію (Токарна справа.., 1957, 59); Зв'язківці, вільно походжаючи по висоті, змотували кабель (Гончар, І, 1954, 53).