КАРКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що крякати 1, 2. Над парками на київських кручах кружляло, каркаючи, гайвороння (Смолич, Мир.., 1958, 464); - Нема тепер радості на світі... Нема і не скоро буде. - Не каркай, лиховісний! (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 165).