Тлумачний словник української мови
ЗШИВАТИ, аю, аєш, недок., ЗШИТИ, зшию, зшиєш, док., перех. 1. Шиючи, з'єднувати окремі частини, краї чого-небудь. Лука свого витяг ушивальника і до посторонки. Уже зшиваючи, покрутив головою, з докором.. глянув і сказав щось (Головко, I, 1957, 295); // З'єднувати чимось окремі частини чого-небудь. Зшити краї рани.
2. тільки док. Виготовити шиттям; пошити. [Гапка:] Краще зазнати на своїм віку достатків, ніж кохання. З кохання кожуха не зшиєш!.. (Кроп., II, 1958, 135); - Івасику, мій хлопчику, Зшила тобі сорочечку, Зшила штанці новенькії, Щоб був же ти із ненькою (Фомін, Вибр., 1958, 270).