ЗУХВАЛЕЦЬ, льця, ч. Зухвала людина. - Ви скажіть сьому зухвальцю, Що тепер настав день суду (Л. Укр., І, 1951, 384); Очі всіх шукають маленького зухвальця, що дозволив собі насміятися із старших (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 156).