Тлумачний словник української мови
ЗЛОВМИСНИК, а, ч. Той, хто має злий намір, хто задумав учинити або вчинив який-небудь злочин; злочинець У кожному новому творі шукав [Булгарін] кримінал, а в особі автора бачив зловмисника (Полт., Повість.., 1960, 542).