Тлумачний словник української мови
ЗЕМЛЕТРУС, у, ч. Коливання земної поверхні та підземні поштовхи, які виникають унаслідок геологічних процесів, що відбуваються у надрах Землі або в земній корі. Землетруси - раптові рухи земної кори, викликані внутрішніми причинами (Курс заг. геол., 1947, 181); Минуло трохи більше року, як землетрус обернув пишну Мессіну в груду каміння (Коцюб., II, 1955, 401).