ЗВУКОНЕПРОНИКНИЙ, а, е. 1. Який не пропускає звуків і шумів. На основі склопластиків виготовляють кузови машин, корпуси катерів, звуконепроникні плити, покрівлю, труби (Рад. Укр., 18.II 1964, 2).

2. Ізольований від звуків, шумів. Радянські космонавти проходять спеціальне тренування в умовах ізоляції у звуконепроникних камерах (Наука.., 7, 1961, 15).