ЗВОЛОЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗВОЛОЖИТИ, жу, жиш, док., перех. Насичувати вологою; робити вогким, вологим. Спалені губи з трудом розривала [баба] та білим язиком їх зволожувала (Стеф., І, 1949, 44); А хмари мусять землю напувати, Зволожувати ниву для сівби (Перв., І, 1958, 240); Січку у запарних відсіках зволожуємо брагою, а коли її нема - то розчином малясу (Хлібороб Укр., 9, 1965, 25); Поливати [газон] краще так, щоб зволожити грунт на глибину 8-10 см (Озелен. колг. села, 1955, 163); Не соромлячись сліз, що зволожили очі, знову обійняв [Володимир] його, радісно зітхнувши: - Ах, 6атьку! (Довж., I, 1958, 340).