ЗАЇКА, и, ч. і ж. Людина, яка заїкається. - А це чий віз?.. - М-м-мій в-в-віз, - підбіг заїка-посполит, низько вклоняючись архімандритові (Тулуб, Людолови, І, 1957, 125); Він трохи заїка. Коли спокійний, цього не помітно (Баш, Надія, 1960, 58).