Тлумачний словник української мови
ЗАЧІСКА, и, ж. Певним способом укладене, підстрижене або завите волосся на голові. З головного входу, з теплого гардеробу плив і плив непереривний струмок величних уборів, ..з смаком зроблених зачісок (Фр., VI, 1951, 219); Спочатку в нього [розпорядника танців] була чудова зачіска. Чуб йому блищав по обидва боки проділу (Мик., II, 1957, 61); Біля відчиненого вікна стояла дівчина з хвилястою зачіскою (Панч, В дорозі, 1959, 176).