Тлумачний словник української мови
ЗАХВОРЮВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. захворювати. Помідори потребують високої вологості ґрунту.. Недостатнє зволоження викликає затримку росту плодів та захворювання їх верхівковою гниллю (Овоч. закр. і відкр. ґрунту, 1957, 56).
2. Порушення нормальної життєдіяльності організму; хвороба, недуга. Існує ряд причин, які скорочують людське життя. Однією з них донедавна були інфекційні захворювання (Наука.., 7, 1958, 23); Шуру викликали то в одну, то в іншу роту: «Прийдіть, занедужав такий-то...». Вона терпляче блукала по всіх підрозділах, не виявляючи ніяких серйозних захворювань (Гончар, III, 1959, 194).