ЗАТРИМАНИЙ, а, е. 1, Дієпр. пас. мин. ч. до затримати. Піднятий по тривозі корпус Жюно був затриманий біля села Синявіна великими скупченнями піхоти, князя Багратіона (Кочура, Зол. грамота, 1960, 180); Для мене стало цілком ясно, що Гончарук був затриманий випадково.. А раз так, то для чого тримати людину під арештом? (Бурл., М. Гонта, 1959, 80); [Любов:] Я не можу сказати, щоб вона була мені дуже близька. Сю ілюзію робить більше звичай говорити на «ти», затриманий з дитячих літ (Л. Укр., II, 1951, 38); // затримано, безос. присудк. сл. Пізні посіви озимої пшениці.. не гинуть, якщо на них було затримано сніг (Колг. Укр., 5, 1958, 17); У Кузнецова не виявилось ніяких документів.. За це його і затримано (Головко, II, 1957, 522); // у знач. ім. затриманий, ного, ч., затримана, ної, ж. Людина, яку затримано. [Петерсон:] Ви побачили, що затриманий чинив поліцейським опір (Галан, І, 1960, 412).

2. у знач. прикм. Який має невелику швидкість і т. ін.; уповільнений (про дію, рух). І ви бачили, і я бачив - і в кінохроніці, і в кінофільмах фіксування матчів, -і в звичайній дії, і в затриманій (Вишня, І, 1956, 406).