Тлумачний словник української мови
ЗАТВЕРДЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. затвердити. Держплан розробляє і подає на затвердження уряду план створення державних матеріальних і продовольчих ресурсів (Рад. Укр., 30 III, 1957, 3).
2. Письмове свідчення, документ, який підтверджує правдивість чого-небудь. [Рябина:] Пане комісаре, се затвердження запізно прийшло (Фр., IX, 1952, 416); Управа.. має вже затвердження від нього [губернатора] на всяку посаду (Коцюб., III, 1956, 191).