Тлумачний словник української мови
ЗАСТУДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСТУДИТИ, студжу, студиш, док., перех. 1. Спричиняти застудою яку-небудь хворобу. - Борони боже, застудите собі голову в завірюху, та ще й вмрете (Н.-Лев., IV, 1956, 319); [Тетяна:] У Феді ці дні так болять зуби, а він навіть до лікаря не має часу зайти. [Надія:] Мабуть, застудили. Чи не флюс? (Корн., II, 1955, 289).
2. розм. Охолоджувати що-небудь. Вночі повіяв верховий вітер, застудив землю (Горд., Дівчина.., 1954, 126); [Семиліт (пораючись біля печі):] А на скільки градусів готувати купіль? Скажіть, кума Любино, щоб, бува, не перегріти і не застудити (Мик., І, 1957, 320).