ЗАСМУЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАСМУТИТИСЯ, смучуся, смутишся, док. 1. Ставати смутним, невеселим. Разом з Ларою вона мимоволі засмучувалась, коли кількість кубових решток у черговій пробі несподівано збільшувалась (Шовк., Інженери, 1956, 102); - Чого се ви так засмутилися? - спитала Мар'я, дивлячись на дівчат (Мирний, III,1954, 184); // Відчувати горе, жаль. Впадеш - не засмутись, згубивсь - шукай-но слід І серця не в'яли од випадкових бід (Мал., Полудень.., 1960, 74).

2. тільки 3 ос. Ставати похмурим, безрадісним. Ясна квіточка потьмарилася, райськая земля засмутилася (Л. Укр., І, 1951, 272); Скоро вечір зніме дня утому, засмутилась над Дніпром блакить... (Сос., Близька далина, 1960, 112).