ЗАПІЗНІЛИЙ, а, е. Який запізнився. По Ревуну тихо плив човен. Може, то повертався додому запізнілий рибалка (Мокр., Острів.., 1961, 45); Постарівши - всього себе віддав [Спнявін] дочці, трохи запізнілій радості сімейного щастя (Ле, Міжгір'я, 1953, 28); // у знач. ім. запізнілий, лого, ч. Той, хто запізнився. І коли ви вже сіли, і коли вже ось-ось має початися матч, люто продирається на своє місце запізнілий (Вишня, І, 1956, 404).