ЗАПЛЮЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПЛЮЩИТИ, щу, щиш, док., перех., у сполуч. із сл. око, очі. Закривати повіками (очі). Я лягаю на софу, заплющую очі, мов до сну, але я не сплю (Коб., III, 1956, 80); Андрій у гіркому відчаї заплющує очі. На очах сльози (Довж., І, 1958, 224); Михась, упавши на покіс, розкинув руки, ноги, заплющив очі і, стомлений тяжкою працею, дрімав (Чорн., Визвол. земля, 1959, 70).

@ Заплющувати (заплющити) очі див. око.