ЗАНЕДУЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАНЕДУЖАТИ, аю, аєш, док. 1. Ставати хворим; захворювати. - Чого ти, доню, така невесела, мов у воду опущена? Чи не занедужала, нехай бог боронить? (Кв.-Осн,, II, 1956, 37); Занедужав Іван, із печі не встає (Март., Тв., 1954, 38); Згадав Ярема, як познайомився з Остапом. Саме тоді він [Ярема] занедужав, лежав у землянці, і його трусила пропасниця (Кочура, Зол. грамота, 1960, 369).