Тлумачний словник української мови
ЗАМОЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАМОСТИТИ ощу, остиш, док., перех. Вистилати, покривати якусь поверхню або закривати, закладати вибоїну, отвір (каменем, дерев'яними брусками, дошками і т. ін.) [Орфей:] Давай-бо, Зете, каменя! Скоріше замощуй, Амфіоне, тую дірку (Л. Укр., І, 1951, 452); Доріг мостити поки що не будемо, - це дуже дорого обходиться а тротуарчики найближчим часом замостимо й заасфальтуємо (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 138).