ЗАЛИЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАЛИЗАТИ, ижу, ижеш, док., перех. 1. Лижучи язиком (рану), очищати, сприяти загоєнню. Блукав [Іван] по лісі, поміж камінням, в заломах, як ведмідь, що зализує рани, і навіть голод не міг прогнати його в село (Коцюб., II, 1955, 332); Чому тварини старанно зализують свої рани? Пояснюється це дуже просто: слина є чудовим дезинфікуючим засобом, і вони інстинктивно використовують її дію (Наука.., 7, 1963, 31); * Образно. Німці.. вилизували рани, добре окопавшись на вигідних позиціях (Кучер, Голод, 1961, 80).

2. розм. Пригладжувати язиком (шерсть); // перен. Дуже гладенько зачісувати (волосся).